###Ліга 1. Підсумки сезону ###

75-ий розіграш чемпіонату Франції виявився надзвичайно конкурентним. На кожному поверсі турнірної таблиці боротьба велась, практично, до останнього туру, ситуація по ходу сезону змінювалась наче картинки в калейдоскопі, а прогнозованим і закономірним можна назвати хіба що Чемпіонство "ПСЖ". Прийшов час підвести глобальні підсумки французького футбольного сезону. Поговоримо про кожну команду в порядку місць, відповідних підсумковій турнірній таблиці і спробуємо для кожного учасника виділити головний підсумок сезону.

1. "ПСЖ". Головний підсумок сезону - Чемпіонство

Фінансова щедрість катарських шейхів почала приносити результат. В Парижі будують команду з прицілом на європейські звершення, і домінування на внутрішній арені – це тільки початок складного шляху до всезагального визнання.

Хоча, після першої половини чемпіонату для "ПСЖ" не все було таким однозначним. Парижани йшли пліч о пліч з "Ліоном" та "Марселем" і далеко не кожен наважився б спрогнозувати підсумковий тріумф саме столичних. В Карло Анчелотті був набір індивідуально сильних виконавців, але не було команди. В першій половині сезону парижани матчі вигравали, більшою мірою, завдяки ентузіазму окремих футболістів. Але вже весною цінителі Гри могли бачити саме команду, яка знищувала і руйнувала все на своєму шляху. Недолугі поразки з аутсайдерами чи середняками, як наприклад, у матчах проти "Сошо", "Реймса", були тільки наслідком відсутності концентрації та певної зверхності. Ранньою весною вже стало точно зрозуміло, що "ПСЖ" втретє в своїй історії здобуде Чемпіонський титул.

Попри те, що аж сім футболістів "ПСЖ" (Сальваторе Сірігу, Крістоф Жалле, Тьяго Сілва, Максвелл, Марко Верратті, Блез Матюіді, Златан Ібрагімович) ввійшли до символічної збірної Ліги 1 за версією функціонерів із французької футбольної ліги, успіх парижан асоціюється, в першу чергу із прізвищами Карло Анчелотті та Злата Ібрагімовича. Швед відзначився в сезоні 30-ма забитими голами, ще 8-ім разів Ібрагімович асистував партнерам. Виходить, що нападник прийняв участь у більш ніж половині голів, забитих його командою в турнірі (55%). Ібрагімович не дотягнувся до феноменального бомбардирського рекорду Йосипа Скоблара (44-ри голи), але повторив досягнення легендарного Жан-Пьєр Папена 23-річної давнини.

Співпраця Карло Анчелотті і "ПСЖ" теж виявилась надзвичайно продуктивною. В 56-ти матчах (в цілому), які столична команда провела під керівництвом італійського наставника, було зафіксовано 35-ть перемог "ПСЖ" і тільки сім поразок. Відсоток успішності – 62,5. В середньому за гру Карло Анчелотті набирав по 2,13 бала- це краще, ніж було в "Мілані" (1,97), "Пармі" (1,76) та "Челсі" (2,07).

Засмутився наставник тільки через кубкові змагання, адже в них "ПСЖ" виступив доволі безславно. В Кубку Франції була поразка від "Евіана" на стадії чвертьфіналу, а в Кубку Ліги – теж поразка на цій же стадії – тільки від "Сент-Етьєна". Цікаво, що в обох випадках в парижан не витримували нерви під час серії післяматчевих пенальті.

В чвертьфіналі також зупинився "ПСЖ" і в Лізі Чемпіонів, але провалом це назвати не можна. Навпаки, в стані столичного гранду виступ на міжнародній арені вважався успішним. В групі "ПСЖ" залишив за спиною "Порту", і два "Динамо" – загребське та київське. На стадії плей-офф весною парижанами була бита "Валенсія" (1:2 та 1:1), а от "Барселона" Ібрагімовичу та компанії не підкорилась – 2:2 і 1:1 (за правилом виїзного голу переможцями дуелі стали саме іспанці).

Завершився сезон для "ПСЖ" низкою неприємних інцидентів. По-перше, святкування Чемпіонства завершилось хуліганськими витівками вболівальників (чи тих, хто називає себе вболівальниками), що дуже затьмарило яскравість столичного тріумфу. По-друге, Леонардо був дискваліфікований на 9-ть місяців за агресивність, спрямовану на арбітра, що обслуговував матч між "ПСЖ" та "Валасньєнном". З команди також умовно зняли три бали. Неприємністю можна назвати і завершення кар'єри Девіда Бекхема. Англієць прощався з великою Грою зі сльозами на очах.

2. "Марсель". Головний підсумок сезону – срібні нагороди

Сезон вдався і "Марселю". Підсумкове 2-ге місце стало для провансальців успіхом, адже Елі Боп по ходу сезону зізнавався, що перед його командою покладено завдання – фінішувати в п'ятірці. Можливо, провансальці перестраховувались і навмисно не робили гучних заяв, щоб, в разі провалу, не здаватись аж надто недолугими.

"Марсель" феноменально стартував: 18-ть очок у 6-ти перших турах віщували колективу світле майбутнє. Але вже далі "Марсель" почав здавати позиції і провали, які час від часу спіткали провансальців (1:4 від "Валансьєнна" та "Ліона", наприклад, 0:1 – від "Труа", 0:3 – від "Лор'-яна" тощо), показали, що боротись за Чемпіонство команда не готова.

Перше коло "Марсель" завершив з таким же очковим доробком, який був і в "ПСЖ" з "Ліоном", але з цієї трійці найслабкішим бачився саме колектив Елі Бопа. Втім, весною команда відкинула всі принципи і почала грати суто на здобуття результату: прагматично, без видовища, але ефективно. В підсумку, "Марсель" став рекордсменом сезону серед всіх учасників топ-чемпіонатів за кількістю мінімальних перемог (1:0) – таких у "Марселя" в Лізі 1 за сезон назбиралось 12-ть.

В обох кубкових турнірах (Кубок Франції і Кубок Ліги) "Марсель" зупинився на стадії 1/8-ої: змушував провансальців зійти з дистанції "ПСЖ" - в обох випадках. А в Лізі Європи "Марсель" не вийшов з групи, втім, навряд чи це стало для підопічних Елі Бопа катастрофою. Після 10-го місця в минулому сезоні, команда знову повернулась на звичну ля себе висоту у внутрішній першості – і це головний підсумок сезону для "Марселя".

Кращим асистентом Ліги 1 став Матьє Вальбуена (12-ть результативних передач – на рівні із Дімітрі Пайєтом), Андре-Пьєр Жиньяк ввійшов в десятку кращих бомбардирів чемпіонату (13-ть голів), але натхненник "Марселя", звісно ж, - Елі Боп. Наставник виправдав покладені на нього сподівання і наприкінці сезону продовжив свій контракт з командою до 2015-го року.

3. "Ліон". Головний підсумок сезону – потрапляння до Ліги Чемпіонів

Доволі впевнено провівши перше коло, саме "Ліон" бачився головним конкурентом "ПСЖ" в боротьбі за титул. Кадрова революція, здавалось, пішла "ткачам" тільки на користь. Запальний молодіжний колектив Ремі Гарда, розбавлений кількома досвідченими виконавцями, в першій половині сезону доводив, що здатний вирішувати серйозні завдання.

Втім, по ходу сезону стала накопичуватись втома, футболістів часто турбували травми, на Ремі Гарда звалився тиск можливої відставки – і в підсумку, "Ліон" серйозно ризикував вдруге поспіль залишитись без Ліги Чемпіонів. Але визначальними стали матчі з прямим конкурентами – "Сент-Етьєном" та "Ніццою", - в яких "ткачам" вдалось не поступитись, а свої очки з середняками та аутсайдерами, і хай навіть, ціною неймовірних зусиль, - "Ліону" брати вдавалось.

Команда вже на ранніх стадіях зійшла з дистанції в кубкових змаганнях (в 1/32-ій фіналу Кубка Франції "Ліон" поступився "Епіналю", а в 1/8-ій Кубка Ліги – "Ніцці"), але це пішло "Ліону" тільки на користь. Колектив вів боротьбу ще й у Лізі Європи, (групу "ткачі" виграли дуже впевнено, а в 1/16-ій поступились дорогою "Тоттенхему"), тому сил на основний турнір – Лігу 1 – могло б і не вистачити.

"Ліон" став другою (після "ПСЖ") командою турніру за результативністю і третьою – за різницею забитих-пропущених м'ячів. Бафетімбі Гоміс та Лісандро Лопес на двох наколотили 27-ім голів, а Клеман Греньє та Стід Мальбранк стали кращими асистентами команди – по 6-ть гольових передач.

4. "Ніцца". Головний підсумок сезону – фініш в 5-ці, вперше з 1976-го року

"Ніцца" стала сенсацією і відкриттям сезону, що минає. Хай, навіть, команді не вдалось яскраво проявити себе в кубкових турнірах – були вильоти в 1/16-ій та 1/4-ій, - але в чемпіонаті команді вдалось фінішувати на 4-ій сходинці – і це краще досягнення "Ніцци" з сезону 1975/76.

"Ніцца" – одна з не багатьох команд турніру, якій вдалось всю дистанцію пройти доволі рівно. Так, перше коло "орли" завершили на 9-ій позиції, але відставання від того ж таки 4-го місця складало всього тільки три бали – щільність в турнірній таблиці була дуже високою.

Парадоксально, але залишився в команди і гіркий присмак після цього сезону. "Ніцца" до останнього туру реально претендувала на потрапляння до зони Ліги Чемпіонів, і саме в цьому аспекті в провансальців виникало почуття нереалізованості. Але Клод Пюель слова дотримався. Очолюючи "Ніццу" на початку сезону, наставник заявляв, що планує вивести колектив на новий рівень- рівень, відповідний єврокубкам. Але навряд чи, навіть, найпалкіші прихильники команди вірили, що це відбудеться так швидко.

В цьому сезоні команда з Лазурного узбережжя попрощалась зі стадіоном "Дю Ре", який слугував "Ніцці" більше 85-ти років. Далі команда виступатиме на "Альянс-Рівьєрі" – красені стадіоні, який буде задіяний і під час Євро-2016.

Ерік Ботеак із 8-ма результативними передачами увійшов до десятки кращих асистентів Ліги 1, але героєм "Ніцци", безперечно, на полі був Даріо Цвітаніч. Аргентинець 19-ть разів вражав ворота суперників, встановивши паралельно рекорд результативності форвардів "Ніцци" після повернення команди до елітного дивізіону (тобто, з 2002-го року). Цвітаніч став найрезультативнішим аргентинцем у Європі після Ліонеля Мессі. Наступного ж сезону форварду зокрема і "Ніцці" в цілому доведеться відстоювати високі позиції.

5. "Сент-Етьєн". Головний підсумок сезону – виграш трофею після 32-річної перерви

"Сент-Етьєн" вдало виступив і у Лізі 1, посівши підсумкове 5-те місце і повторивши своє краще досягнення після підняття із Ліги 2. Атака "Сент-Етьєна" стала третьою в турнірі, а захист – другим. Але головний підсумок сезону для "зелених" – перемога у Кубку Французької Ліги. Команда вперше у своїй історії виграла цей трофей і доповнила свою багату колекцію нагород. Саме цей успіх, більшою мірою, змушує констатувати факт того, що сезон, що минає, був кращим для "Сент-Етьєна" у його новітній історії.

До останнього Крістоф Гальтьє і його підопічні сподівались на потрапляння до Ліги Чемпіонів. Феноменальна 16-матчева серія без поразок у 2013-му році змушувала конкурентів рахуватись із "Сент-Етьєном". Але визначальним в плані боротьби за Лігу Чемпіонів, по суті, став очний матч "Сент-Етьєна" та "Ліона", в якому "стефануа" не вдалось перемогти, а далі була вже й руйнівна нічия з "Бордо", поразка від "Лор'-яна"...- Фінішувати в трійці кращих не вдалось, але успішності сезону це не перекреслює.

Крістоф Гальтьє, разом із Карло Анчелотті, став кращим тренером Ліги 1, а Пьєр-Емерік Обамеянг хоч і програв боротьбу за звання кращого гравця Златану Ібрагімовичу, став кращим африканським виконавцем турніру. Дійсно, Пьєр-Емерік в успіх команди вніс величезну долю, хоча, іноді, габонця й критикували за втрату концентрації у відповідальні моменти. В наступному сезоні "Сент-Етьєну" прийдеться доводити невипадковість цьогорічного успіху.

6. "Лілль". Головний підсумок сезону – не потрапляння до зони єврокубків

"Ліллю" надзвичайно складно давалась боротьба на два фронти. Паралельно із провалом у групі Ліги Чемпіонів (останнє місце у квартеті F, в компанії з "Баварією", "Валенсією" та "БАТЕ") не складались справи в "догів" і у внутрішній першості. Команду покинули її лідери, а експерименти із молоддю не завжди себе виправдовували.

Втім, в другому колі, починаючи із лютого місяця, "доги" взялись в прискореному темпі надолужувати згаяне. Яскраві перемоги не тільки приносили вболівальникам "Лілля" естетичне задоволення, а й відроджували у їх серцях надію на чергове потрапляння улюбленців до єврокубків. Свій шанс "Лілль" впустив у заключному турі, коли не переміг "Сент-Етьєн" і, в підсумку, пропустив вперед себе "Ніццу". Колектив Руді Гарсії фінішував на 6-ій, неєврокубковій позиції, і це стало великим розчаруванням для "догів". Стільки зусиль виявились, по суті, марними.

В кубкових змаганнях в команди теж не склалось. Дорогу "догам" двічі перейшов той таки "Сент-Етьєн", який спочатку переміг "Лілль" в Кубку (на стадії 1/8-ої), а потім здолав "догів" у півфіналі Кубка Ліги - боровся колектив Руді Гарсії гідно всюди, але в підсумку добитись чогось суттєвого не вдалось.

Один з кращих сезонів у своїй кар'єрі провів Саломон Калу, який відзначився 14-ма голами у Лізі 1, а Дімітрі Пайєт став кращим асистентом турніру (разом із Матьє Вальбуеною). Але індивідуальні досягнення вартують малого...-

7. "Бордо". Головний підсумок сезону – перемога у Кубку Франції

Коли, починаючи десь із лютого, "Бордо" почав різко втрачати позиції у Лізі 1, не вірилось, що Кубок Франції може стати для жирондінців рятівним турніром. Команда натужно проходила стадію за стадією, долаючи нижчих за класом суперників тільки завдяки характеру, незламності. Але коли перед аквітанцями замайоріли реальні перспективи перемогти, в "Бордо" відкрилось друге дихання.

В Лізі 1 команда виступила доволі тьмяно. 7-ма позиція – нічого особливого, а за кількістю нічиїх "Бордо", разом із "Торіно" із Серії А, став лідером серед всіх учасників топ-чемпіонатів. Менше за "Бордо" у чемпіонаті Франції голів забили тільки "Брест", "Нансі", "Аяччо" та "Реймс" – команди, які боролись за виживання. Але сезон для жирондінців було врятовано 31-го травня, коли в драматичному фіналі Кубка на "Стад де Франс" аквітанці здолали "Евіан".

"Бордо" наступного сезону знову зіграє у єврокубках. Минулий же забіг ознаменувався для жирондінців виходом в 1/8-му, де господарі "Шабан-Дельма" поступились майбутньому фіналісту – "Бенфіці". У Франсіса Жийо в міжсезоння буде багато роботи – команда, в першу чергу, потребує доукомплектації.

8. "Лор'-ян". Головний підсумок сезону – фініш у першій десятці

Вдруге в своїй історії "Лор'-ян" фінішував у десятці кращих команд Франції. При чому, до свого найкращого досягнення – сьомого місця – "рибалкам" не вистачило однієї позиції. Команді добре вдавались домашні матчі – всього три поразки за сезон у рідних стінах.

Були в "Лор'-яна" сподівання і у Кубку Франції. Саме "мерлузові" завдали першої поразки "Сент-Етьєну" у 2013-му році і сталось це в чвертьфіналі Кубка. Перед півфінальною дуеллю з "Евіаном" саме "Лор'-ян" вважався фаворитом, але в підсумку вийшов провальний матч і бажання скоріше його забути.

Особливо добре проявив себе протягом сезону Жеремі Алядьєр, який із 15-ма голами став 5-им у списку кращих бомбардирів Ліги 1. В складі "Лор'-яна" завершив ігрову кар'єру Людовік Жюлі – знакова постать у французькому футболі.

9. "Монпельє". Головний підсумок сезону – прощання з Рене Жераром

Одіозний Луї Ніколлен – президент "Монпельє" – схильний приймати кардинальні рішення. Перед початком сезону Рене Жерара вихваляли всі, в тому числі й роботодавець – президент лангедокської команди. Втім, невдачі "Монпельє" в сезоні, в якому доводилось захищати звання Чемпіона, вмить перетворили Рене Жерара з героя в антигероя. Хоча, по суті, катастрофічного провалу "паладіни" не зазнали.

Єдине, про що дійсно можна шкодувати Ренер Жерару, - так це про невдалий виступ у Лізі Чемпіонів. Все таки шанс зіграти в компанії кращих команд Європи дається не кожного року, втім, "пладіни" повністю провалились у квартеті В, здобувши в матчах із "Арсеналом", "Шальке" та "Олімпіакосом" всього два очки.

Не заладилось в "Монпельє" і перше коло чемпіонату, що не дивно – витримати темпу боротьби на двох фронтах команді без досвіду, яка сенсаційно піднялась до зірок минулого сезону і до якої в мить прикувалась увага футбольного суспільства, було непросто. Завершивши з Лігою Чемпіонів, покращились результати "Монпельє" і на внутрішній арені. Підсумкове 8-ме місце стало не провалом, але й не звершенням – посередній результат, який, втім, означав завершення співпраці "Монпельє" і Рене Жерара.

10. "Тулуза". Головний підсумок сезону – невідповідність амбіціям

В "Тулузи" амбіції доходили до боротьби за єврокубки, але в реальності команда не змогла втрутитись у розбірки лідерів. Вболівальники вимагали від "фіолетових" звершень і звинувачували футболістів і керівників команди у байдужості. Втім, красномовно підсумував сезон для "Тулузи" її президент, Олівьє Садран: "Я постійно говорю про те, що без підтримки з боку бізнесу і глядачів рано чи пізно майбутнє клубу стане під загрозу. Зниження відвідуваності і спонсорства, яке захоплює багато клубів, може призвести до смерті і катастрофи. Вболівальники на банері своєму пишуть, що у клубу немає амбіцій, і скаржаться на керівництво. Але дивіться на "Ле Ман", який хотів бути в топ-50 клубів Європи, а тепер вилетів у третю лігу і на межі банкрутства стоїть, або на "Ланс", який обіцяв взяти Лігу Чемпіонів... А зараз ми бачимо, що "Монпельє" з бюджетом на третину більше нашого фінішує в одному балі від нас "

"Тулуза" зараз є таким собі трампліном для футболістів, які прагнуть слави. Не виключено, що найближчим часом покинуть колектив Віссам Бен Йеддер, Еден Бен Басат, які стали кращими бомбардирами "Тулузи" (останній, щоправда, пів сезону відіграв і забивав за "Брест"). А Адріен Рабіо має непогані перспективи знову перебратись до "ПСЖ" і спробувати свої сили вже у столичному гранді.

11. "Валансьєнн". Головний підсумок сезону – перебування на рівні

Відразу після повернення до Ліги 1, яке відбулось у сезоні 2006/07, "Валансьєнн" фінішував на 17-му місці. А далі були 5-ть сезонів із підсумковими позиціями у інтервалі від 10-го по 13-те місце. У сезоні, підсумки якого ми підбиваємо, "Валансьєнн" фінішував на 11-ій сходинці, підтвердивши свій рівень міцного середняка.

При цьому, сезон "афіняни" провели не дуже рівно. Перше коло колектив завершив на високому 6-му місці і з єврокубковими амбіціями, але вже після зимового антракту "Валансьєнн" різко погіршив свої результати і про вихід на міжнародну арену й мови бути не могло. Дуже відчутними для команди стали втрати у міжсезонні Фуеда Кадера та Карлоса Жіля. Цим, а також травмами кількох основних виконавців і пояснював Даніель Санчес невиразний виступ своєї команди у другій частині змагань.

12. "Бастія". Головний підсумок сезону – феєричне завершення боротьби за виживання

"Бастія" боролась за виживання, а підсумок цієї боротьби для новачка Ліги 1 ознаменувався високою 12-ою позицією. Виїзд на "Арман Сезарі-Фюрьяні" мало для кого виявлявся легкою прогулянкою. Незважаючи, навіть, на те, що в "Бастії" серед всіх учасників Ліги 1 був найгірший захист – 66-ть пропущених голів, - корсиканці не сприймались суперниками як хлопчики для биття.

13. "Ренн". Головний підсумок сезону – фініш за межами чільної десятки: вперше за останні 10-ть років

Для "Ренна" сезон провальний, незважаючи, навіть, на вихід до фіналу Кубка Ліги. Все шкереберть пішло у бретонців після травми Ромена Алессандріні, якої гравець зазнав у 25-му турі в матчі проти "Лілля". А до того команда тоді ще Фредеріка Антонетті не тільки серйозно сподівалась на вихід до єврокубків, а й стримано мріяла про зону Ліги Чемпіонів.

Цікаву статистику перед 33-ім туром першості дав один із французьких футбольних порталів. "Ренн" на той момент набирав із Роменом Алессандріні у складі по 1,6 бала за гру, а без Ромена – по 0,8. Пов'-язувати провал команди на фініші змагань виключно з втратою Ромена неправильно, але свій відбиток на гру і результати бретонців травма лідера наклала.

"Ренн" вперше за останні 10-ть років фінішував нижче 10-го місця у турнірній таблиці – це, без сумніву, провал, який вплинув і на майбутнє Фредеріка Антонетті. Наставник попрощався з командою, передавши узди правління Філіппу Монтаньє, який підписав із "Ренном" 3-річний контракт.

14. "Реймс". Головний підсумок сезону – перспективи світлого майбутнього

Після 25-річної перерви "Реймс" повернувся в компанію кращих команд Франції і в своєму дебютному (в новітній історії) елітному сезоні шампанці виступили дуже непогано. З бійця за виживання "Реймс" плавно перетворився на доволі міцного середняки і перед командою відкрились перспективи якщо не повернути собі колишню славу, то здобути нове визнання – це точно.

15. "Сошо". Головний підсумок сезону – топтання на місці

Коли в сезоні 2010/11 "Сошо" посів 5-ту підсумкову позицію, прихильники команди, очевидно, сподівались, на початок нового, славного періоду в історії "Сошо". Втім, як показали два наступні розіграші Ліги 1, той прорив був випадковістю, одноразовим спалахом, адже далі команда знову повернулась на свою звичну висоту - висоту, рівну підвалинам турнірної таблиці. Попередній сезон "автомобілісти" завершили на 14-ій позиції, тепер же – 15-те місце. І це при тому, що в команди доволі непоганий підбір виконавців. От тільки молодим талантам на кшталт Слоана Пріва, Ряда Будебуза, Себастьяна Коршьї, Седріка Бакамбу не вистачає стабільності. Хоча, незважаючи на це, за ними вже полюють заможні клуби не тільки з Франції, а й з інших країн.

16. "Евіан". Головний підсумок сезону – кубковий прорив

Для "Евіана" сезон неоднозначний. З одного боку – до минулорічного досягнення – 9-го місця – підібратись не вдалось, навіть, близько. З іншого – "Евіан" здійснив справжній кубковий прорив, який, щоправда, завершився фінальним фіаско. Втім, другий в своїй історії елітний сезон савойці, все ж, можуть вважати вдалим.

В команді перед сезоном, і вже безпосередньо під час нього відбулось багато змін, які говорили тільки про бажання керівництва вивести "Евіан" на новий, більш якісний рівень. Про всі закулісні справи у стані самобутньої команди ми вже намагались розповісти в окремому матеріалі, який може слугувати також і певним підсумком до виступів "Евіана".

17. "Аяччо". Головний підсумок сезону – підтвердження статусу аутсайдера

В 6-ти останніх елітних сезонах найвищим досягненням "Аяччо" було 14-те місце. Хоча, знає історія випадок, коли корсиканці посідали й 6-ту підсумкову позицію (було це в далекому 1971-му році). При цьому, керівництво острів'ян не соромиться говорити про прагнення добитись чогось серйозного – і слова підтверджуються вчинками, адже в "Аяччо" змінився тренер і перед початком сезону (Алекс Дюпон змінив Олівьє Панталоні) і безпосередньо під час нього – до роботи приступив вже Альбер Емон. Буде в "Аяччо" новий наставник і наступного сезону, так як Емон покидає Корсику – за власним бажанням. "Аяччо" змушений миритись з долею аутсайдера.

18. "Нансі". Головний підсумок сезону – виліт у Лігу 2 – після 8-річного елітного "відрядження"

"Нансі попередній сезон завершив на 11-му місці, а ще не так давно, команда, взагалі, виступала в єврокубках. Те, що "колючки" понизяться у класі – перед початком сезону спрогнозувати було досить складно, але в "Нансі" справи не заладились вже зі старту.

На певному етапі змагань команда виглядала безнадійно, але сколихнути колектив вдалось Патріку Габріелю, який змінив на посаді головного тренера Жана Фернандеса. Габріель добре знайомий із справами "Нансі", адже раніше трудився в структурі цього клубу. Під завершення сезону "колючки" видали 6-матчеву серію без поразок, яка надала надії на порятунок реальних обрисів. Але останнього, найважливішого кроку "колючкам" зробити так і не вдалось.

19. "Труа". Головний підсумок сезону – відповідність очікуванням

"Труа" перед початком сезону відразу записали у безнадійні аутсайдери. Скромна команда мала стати постачальником балів для суперників. По великому рахунку, "Труа" виправдав очікування. Єдине – шампанці, все ж, надію на порятунок зберігали аж до останнього туру.

Жан-Марк Фюрлан не раз зазначав, що команді складно конкурувати за високі позиції. І що вже участь у елітному дивізіоні для "Труа" – свято. Продовження стосунків із Лігою 1 ще на сезон стало б для шампанців великим досягненням...- Вдало "Труа" виступив у Кубку Франції, в якому вдалось дійти до півфіналу, повторивши своє досягнення 2001-го року.

20. "Брест". Головний підсумок сезону – безнадія

Сезон завершився для "Бреста" 11-матчевою серією із поразок. Хоча починалось все для бретонців дуже непогано. Зимою мало хто б наважився спрогнозувати виліт "Бреста" – так як команда, очолювана молодим і амбітним Ландрі Шовеном, мала свій малюнок гри, і здатна була дати бій, навіть, лідерам.

Втім, весною щось пішло не так. До численних травм додались проблеми із психологією, дисципліною, і колектив став некерованим. Ландрі Шовен пішов, але наступник – Корентін Мартінс, - рятівником "Бресту" не став. В команді ще більше загострились внутрішні чвари, футболісти не розуміли, за що їм варто боротись, як наслідок – безславний виліт у Лігу 2 і безнадія.

Таким от видався сезон для французьких команд. На підвищення із Ліги 2 пішли "Нант", який провів в елітному дивізіоні вже 45-ть сезонів і 8-ім разів ставам Чемпіоном- "Генгам", для якого це буде 8-ма спроба гучно заявити про себе у найвищому за класом французькому футбольному дивізіоні- і "Монако" про, шлях якого ми розповідали в окремому матеріалі. Збірна Франції продовжує боротьбу за вихід на Чемпіонат Світу-2014 у групі І, де головним суперником дружини Дідьє Дешама є збірна Іспанії. Після 5-ти зіграних турів французи поступаються піренейцям одним балом, але вся боротьба ще попереду. Попереду також міжсезоння, а далі – новий сезон і нові приводи для роздумів.

Фото - psg.fr, girondins.com, uefa.com