###Історія Ліги 1. Іль-де-Франс ###
Іль-де-Франс – серце Франції, її ядро. Регіон, який цілком сміливо міг би існувати окремою державою і входив би до списку 20-ти найбагатших країн світу. Іль-де-Франс – це Париж з його околицями, тому розповідати про особливості цього регіону не варто – тут є все. Це третій підрозділ країни за чисельністю населення у цілому Європейському союзі - після Північного Рейн-Вестфалія та Баварії у Німеччині.
Як такий - регіон було засновано у 1961-му році (але будемо говорити про виступи паризьких команд ще до цієї дати), а свою назву він отримав через 15-ть років. Іль-де-Франс в дослівному перекладі – "Острів Франції", хоча загадковим залишається походження назви. "Острів" може пояснюватись особливостями географічного розташування земель регіону: вони омиваються річками Уаза, Марна і Сена.
Як і у всіх інших сферах діяльності, у футболі команди з Іль-де-Франсу теж завжди були на передових позиціях. Коли ще не існувало професійного турніру (Дивізіону 1), у Франції відбувались чемпіонати Парижу, де клуби зі столиці визначали між собою сильнішого, якому, в підсумку, належала вся футбольна слава. З появою професійного футболу і професійного чемпіонату паризькі команди відразу зайняли свої законні місця серед когорти кращих і змушували суперників рівнятись саме на них. А коли відійшли у тінь "Французький клуб", "Расінг", втратив міць "Ред Стар", на футбольній мапі Франції з'-явився ПСЖ, який і продовжив славні футбольні традиції Іль-де-Франсу.
1. "Ред Стар" - 1932-1933, 1934-1938, 1945-1951, 1965-1966, 1967-1973, 1974-1975 (19-ть сезонів)
Найвище досягнення – 7-ме місце (1946/47)
Зараз "Ред Стар" виступає у третьому французькому дивізіоні, але історія в цієї команди дуже славна. Інакше й бути не могло, адже, навіть, засновник колективу – людина легендарна. Жюль Ріме, вже після заснування клубу, продовжив свою роботу у федерації футболу Франції, стояв у витоків створення ФІФА, а пізніше, натхненний Олімпійськими футбольними турнірами, став ініціатором створення Чемпіонату Світу, головний трофей якого до 1970-го року носив саме його ім'-я - Кубок Жюля Ріме.
Саме в "Ред Стар" свій тренерський шлях починав Роже Леммерр, який згодом привів збірну Франції до перемоги на Чемпіонаті Європи та в Кубку Конфедерацій. Команда ця знакова не тільки для конкретно взятого регіону, а й для всієї футбольної Франції.
Клуб було засновано 21-го лютого 1897-го року Жюлем Ріме та Ернестом Вебером в одному з паризьких кафе. Назва команди могла походити від символу червоної зірки, чи то від Red Star Line – колишньої лінії океанських пасажирських лайнерів – за ініціативи хрещеної матері клубу. Згодом команда пережила кілька об'-єднань, в ході яких несуттєво змінювалась і назва.
Дуже скоро за ініціативи Жюля Ріме команда отримала дозвіл на участь у футбольних турнірах – зокрема, Кубку Франції, який ще до старту у Дивізіоні 1 "Ред Стар" виграв 4-ри рази. До справи колективу менеджери відносились дуже серйозно. Було розподілено обов'язки серед всіх функціонерів, кожен мав працювати на благо команди – встановився також щомісячний внесок – 100 фраків – який ішов на забезпечення потреб життєдіяльності команди "Ред Стар".
redstar.fr
В період з 1920-го по 1934-ий рік, як уже зазначалось, колектив 4-ри рази тріумфував у Кубку Франції. "Ред Стар" отримав професійний статус, і його менеджери стали одними зі співзасновників професійного регулярного футбольного французького турніру (нині – Ліги 1). Не дивно, що "Ред Стар" став учасником першого ж його розіграшу. Хоча, сезон 1932/33 парижанам не вдався, адже тоді команда посіла одне з останніх місць у групі В (чемпіонат проводився за системою, яка передбачала наявність двох груп, переможці яких розігрували між собою звання Чемпіона, а аутсайдери – вилітали до нижчого дивізіону) і відправились в нижчий за класом турнір.
Втім, вже через рік "Ред Стар" знову опинився в компанії кращих, яку не покидав тепер вже аж до 1938-го року. Але серйозними здобутками "редстарівці" похизуватись не могли – в той час на провідних ролях був інший паризький клуб – "Расінг". Хоча, вже сама можливість спостерігати за принциповим дербі на найвищому рівні ("Ред Стар" – "Расінг") для паризьких вболівальників була розрадою.
В останньому перед війною сезоні "редстрарівці" участі не приймали, однак відразу ж із відновленням Ліги 1 відновився і елітний забіг команди. В сезоні 1946/47 парижани встановили своє краще досягнення – 7-ме місце, але далі було ходіння по лезу, яке скінчилось раною у 1951-му році. Команда на 14-ть років покинула Лігу 1, а після повернення не відразу змогла знайти в ній своє місце.
Період кінця 60-их – початку 70-их ознаменувався для парижан повторенням найдовшого свого елітного заходу (6-ть сезонів), потім ще був "односезонний" візит в еліту і вже остаточний крок у небуття.
Зараз "Ред Стар" без особливого успіху змагається у лізі Національ. Вся слава цієї паризької команди залишилась в минулому.
2. "Клуб Франсе" ("Club FranÇais") – 1932-1933 (один сезон)
Найвище досягнення – 8-ме місце
Була у Франції і така команда – "Клуб Франсе", роком заснування якої вважається 1890-ий. Втім, колектив проіснував всього 45-років – і, можна сказати, "помер молодим". За цей час парижани встигли виграти турнір-попередник Ліги 1 (у 1896-му році), також тріумфувати у Кубку Франції і отримали професійний статус. Це дозволило команді прийняти участь у першому регулярному чемпіонаті Франції, яки завершився для "Клубу Франсе" 8-ою сходинкою в своїй групі і вильотом у нижчий дивізіон.
Але виліт, як виявилось – був не найгіршою подією в долі команди. Під час сезону 1934/35 "Клуб Франсе" зник з футбольної мапи через фінансові проблеми, залишивши по собі тільки невеличкий слід в історії.
3. "СА Париж-Шарантон" ("Cercle AthlÉtique de Paris Charenton") – 1932-1934 (два сезони)
Найвище досягнення – 5-те місце
Ще одна паризька команда з гіркою долею...- Втім, "Париж-Шарантон", на відміну від "Клубу Франсе", існує й досі, виступаючи в аматорському статусі в регіональних турнірах. Хоча, свого часу, "Шарантон" був помітним серед когорти кращих французьких команд.
Заснувавшись в 1896-му році, колектив спочатку називався "FC Paris", а вже через 10-ть років - "Cercle AthlÉtique de Paris". В середині 60-их, виступаючи вже в аматорських лігах, колектив пережив кілька об'-єднань, після чого, власне, й виникли сучасна назва.
В історії команди особливо виділені 1920-ий та 1928-ий роки. Спочатку, адже, була перемога в Кубку Франції, а через вісім років &-‐ участь у фіналі. Отримавши професійний статус, колектив відразу заявився в перший розіграш Ліги 1, який ознаменувався для "Шарантона" високим 5-им місцем. В наступному сезоні була остання сходинка графіку і виліт з елітного дивізіону, а в 1963-му році, безуспішно боровшись перед цим із постійними негараздами, клуб відмовився від професійного статусу. Середою існування для "Шарантона" стали аматорські ліги, в яких він бореться і сьогодні.
4. "Расінг Клуб де Франс" – 1932-1939, 1945-1953, 1954-1964, 1984-1985, 1986-1990 (30-ть сезонів)
Найвище досягнення – Чемпіон (1935/36)
...-Після ПСЖ, напевно, найславніший клуб із регіону Іль-де-Франс. Хоча, в той час, коли "Расінг" кував свою славу, ПСЖ ще, навіть, не існувало.
Команда була заснована не в Парижі, а в його передмісті і дуже швидко вийшла на провідні ролі у Франції. Почалось все із 1882-го року, а великі перемоги до команди прийшли відразу після отримання професійного статусу. Перші три розіграші Ліги 1 відзначився для "Расінгу" двома третіми місцями, а вже з 4-ої спроби клубу підкорилась максимальна висота – Чемпіонство. Здобувши його у сезоні 1935/36, паралельно команда кувала славу і в Кубку Франції, вигравши його до війни 4-ри рази. Останній великий успіх прийшов до команди разом із завершенням Другої світової. Після відновлення змагань, "Расінг" вп'-яте в своїй історії виграв Кубок Франції, ставши на той час однією з найтитулованіших команд країни.
Команда, виходить, взяла участь у перших 15-ох розіграшах Ліги 1, переривавши свій виступ, як і всі інші, тільки через війну. 1953-го року команда вилетіла до Ліги 2, але вже через рік повернулась, ще більше обросла м'-язами і на початку 60-их двічі ставала срібним призером першості.
racingclubdefrance.net
Той здобуток був рівноцінним Чемпіонству, адже в той час конкуренція за перші місця в Лізі 1 вже була дуже високою. "Расінг" стартував у Кубку Ярмарків, але вилетів відразу ж після першого раунду – як для дебюту – прийнятно, адже команда дала бій супернику ("Рапіду" із Відня).
Але в середині 60-их команду спіткало таке звичне для тих часів футбольне лихо – "Расінг" не витримав спортивної боротьби і боротьби з фінансовою кризою і покинув еліту. Здавалось, у 1980-му році в команди починається нова ера – "Расінг" придбав бізнесмен Жак-Люк Лагард, який гучно заявив, що мріє створити "команду зірку". Але повернувшись до еліти в середині 80-их, "Расінг" вже не вражав і на рівні конкурувати з більш заможними і стабільними колективами не міг.
Команда в 1990-му році вилетіла у Лігу 2, а згодом, взагалі, втратила професійний статус, незважаючи на те, що час від часу з'-являлись чутки про бажання того чи іншого бізнесмена придбати клуб. Чи то не сходились в ціні, чи то не бачили перспектив, але "Расінг" так і продовжив безславне існування.
За "Расінг" в свій час виступали відомі футболісти – такі як Огюст Жорда, Ернст Хаппель, Луіс Фернандес, Антуан Комбуаре. Але зараз регіону Іль-де-Франс славу приносять інші...-
5. "Стад Франсе" ("Stade FranÇais") - 1946-1948- 1952-1954- 1959-1967 (12-ть сезонів)
Найвище досягнення – 5-те місце (1946/47, 1947/48)
"Стад Франсе" – мультиспортивний клуб, славу якому зараз приносить регбійна команда. Хоча, були часи, коли футбольний "Стад Франсе" виступав у Лізі 1 – і виступав доволі успішно. Двічі поспіль команда займала високі 5-ті місця (у післявоєнний період), добиралась до півфіналу Кубка Франції (всього 4-ри рази), грала в Кубку Ярмарків, і провела всього у Лізі 1 19-ть сезонів.
Клуб заснували у 1883-му році, однак футбольна секція з'-явилась тільки в 1888-му. Доволі успішно виступаючи у Кубку Франції на початку нового століття – "Стад Франсе" заявляв про амбіції вдало боротись і в чемпіонаті, хоча елітний дебют відбувся аж після війни.
І дебют дуже яскравий – перші два сезони принесли колективу 5-ті місця, гордість за здобуття яких не покидала команду і після вильоту у нижчий дивізіон.
Далі результати не були такими вдалими. Хоча, на середину 60-их припадає дебют команди в єврокубках, але відбувся він завдяки вдалому виступу в Кубку Франції. У Лізі ж 1 під час свого останнього приходу "Стад Франсе" не піднімався вище 10-го місця. Зараз команда виступає на любительському рівні і тішиться славним минулим.
6. "Парі Сен-Жермен" – 1971-1972, 1974- (40-ок сезонів)
Найвище досягнення – Чемпіон (1985/86, 1993/94, 2012/13)
Нижче буде йтися також про ФК "Париж" – але історія тієї команди з історією ПСЖ дуже тісно переплітається. Коли столицю поглинула глибока футбольна криза, місцева влада наважилась створити новий футбольний клуб, який би мав відродити колишню славу регіону.
"Парі Сен-Жерман" було засновано 12-го серпня 1970-го року – в результаті злиття нижчолігових колективів – ФК "Парі" та "Стад Сен-Жермен".
Нова команда свій шлях почала, що зрозуміло, з Ліги 2, але вдалість ідеї засновників підтвердив перший же сезон – ПСЖ зі старту виграв другий дивізіон і піднявся до еліти. Але як це часто буває – з підвищенням класу збільшились і проблеми. Між керівниками команди почались сварки, які разом із фінансовою кризою і визначили тодішню долю ПСЖ – команда розділилась на ФК "Париж" та, власне, "Парі Сент-Жермен". Перший продовжив свій виступ в еліті (в попередньому сезоні ПСЖ фінішував на 16-ій позиції), а "Парі Сен-Жермен", переповнений амбіцій, втратив професійний статус.
psg.fr
Почався класичний шлях від третього дивізіону до еліти. Лігу Національ парижани виграли з першої спроби, як, власне і Лігу 2 і максимально швидко повернулись до Ліги 1 (1974-го року), яку після того не покидали жодного разу, хоча тричі стояли на краю прірви – в сезонах 1987/88, 2006/07 і 2007/08.
В середині 80-их та 90-их столичні святкували Чемпіонства – але про тотальне домінування ПСЖ й мови не могло бути. Так, була добротна команда, відповідна верхній частині турнірної таблиці, і якій також добре вдавалась боротьба у Кубку Франції (всього – 8-ім тріумфів), але ж були і 13-ті, 15-ті, 16-ті місця в чемпіонаті...- Це зараз, з приходом шейхів, уявити собі ПСЖ нижче третього місця неможливо.
З плином часу стало точно зрозуміло, що ідея людей, які створювали ПСЖ, була знаковою для регіону Іль-де-Франс. Команді вдалось повернути Парижу славу, хоча зараз вболівальники ПСЖ сподіваються, що все тільки починається – і сподіваються не безпідставно.
7. ФК "Париж" – 1972-1974, 1978-1979 (три сезони)
Найвище досягнення – 12-те місце (1972/73)
ФК "Париж" у 1969-му році також створювався з метою підвищення футбольного авторитету столиці, але з повеління долі команда стала трампліном для виникнення майбутнього гранда – ПСЖ, а сама у спортивному плані, крім того, що дала білет у великий футбол кільком відомим гравцям (Жан-Крістоф Тувеналь, Мамаду Сако, Габріель Обертан), нічим знатним похизуватись не може.
Хоча, після розколу новоствореного ПСЖ саме ФК "Париж" залишився в еліті, завершивши наступний сезон з прогресом – після 16-го місця "Парі Сен-Жермену" було 12-те місце "Парижу" і мало хто тоді міг подумати, що доля розпорядиться саме так, як, в підсумку, розпорядилась.
В колективу було все – сучасний для тих часів стадіон ("Парк де Пренс"- це вже потім він стане домашнім тільки для ПСЖ), професійний статус, кваліфіковані футболісти. Але сезону 1973/74 "Париж" не витримав напруги, фінішував на 19-ій сходинці, спостерігаючи, паралельно, як ПСЖ із аматорського клубу перетворився на клуб елітний. По амбіціях керівництва ФК "Парижу" то був болісний удар, втім колектив ще зміг наприкінці 70-их на сезон піднятись до рівня Ліги 1. Але далі був шлях тільки по "низхідній".
Команда виступала, навіть, у 5-му дивізіоні, але не покладала рук і відчайдушно боролась за право хоча б на сходинку, але піднятись вище. В сезоні 2005/06 вдалось пробитись у лігу Національ – в третій за класом дивізіон – і для команди то було величезним успіхом. Майоріли перспективи Ліги 2, а там вже й до еліти недалеко. Але крайній сезон знову ознаменувався для парижан провалом – 17-те місце у лізі Національ і виліт в аматорську першість. Тоді, на початку свого шляху, в команди був шанс піднятись до зірок і там закріпитись, але той шанс було втрачено. А тепер вже помилки виправляти пізно.
Ось така вона - історія команд із регіону Іль-де-Франс – багатого з футбольної точки зору регіону. Тепер на слуху ПСЖ, але колись балом заправляли зовсім інші команди.
